Не ліпить кондиціювання до вентиляції

Як працює навчальний процес в державних навчальних закладах?

Все навчання майбутнього фахівця сплановано у навчальному плані, де вкзано які предмети та в якому обсязі треба вивчати. Головне правило складання плану - це ліміти у годинах (за обсягом) на певні дисципліни.

Такий підход має ряд переваг, але ми виділяємо недоліки.

1. Наявність «супутних» дисциплін «забирає» час у профільних. Тобто вивчення соціології, політології та релігієзнавства необхідні для формування освіченої людини, але не завдяки зменшення його професійних знань.

2. Обмеження, що накладають на дисципліни вимушує об’єднувати споріднені предмети. Так, у вентиляції і кондиціювання багато спільного. Але ринок праці та бізнес направлення вимогають заглиблення у одне направлення. С часом виникає питання розширення сфери діяльності, але це за умов присутності «працюючих» знань з основного направлення.

3. Якщо вважати направлення кондиціювання та вентиляції різні, то і викладачі пивинні бути різними. Різні викладачі, кожен з яких фахівець з досвідом, глибиною базових знань та знайомий з новітніми технологіями. Тоді вивчення відокремлено вентиляції та кондиціювання даст максимальну ефективність.

4. Практика, як правило, передбачає комплексний підхід до об’єкту. Студент повинен мати змогу попрацювати з кресленнями та сметами систем вентиляції, бути присутнім і прийняти участь в монтажі та наладці систем. Потім мати можливість перейти на інший об’єкт або інше місце практики де вже буде робота з системою кондиціювання. Але практика - штука безкоштовна. Викладач безкоштовно шукає місце практики, потім на фірмі безкоштовно студенда кудись дівають (чи він сам зникає). Наприкінці ставлють печатку у щоденник.

5. Іспит двох споріднених дисциплін (де питання у білеті випадкові) з досить суб’єктивноми оцінюванням викладача (втомленим другою роботою, бо зарплати першої недостатньо) має сумнівних захід по оцінюванню.

6. Ітогова робота по вивченю технічної дисципліни повинна бути!
Навіть це повинен бути проєкт. Бажано завдання з реального життя, але можна і віртуальне. Тільки під час виконання самостійного завдання, студент перевіряє свої знання і заполняє пробіли, бо перевіряє весь алгоритм роботи. Захист проєкта бажано проводити разом з фахівцями галузі. Зібрати 7-8 чоловік і нехай задають питання не по підручникам, а з життя. Оцінювати потрібно за декількома параметрами: представлення проєкта, оформлення, правильність технічних рішень, доцільність використання технологій та вміння захищати свої рішення.

Одного разу ми так зробили. Ось пост у ФБ (також можете переглянути історію нашої діяльності з 2016 р.). Як викладачі, ми готували студентів саме до такого захисту. Запросили 11 фахівців різного масштабу і профілю, запросили керівництво.

Питання задавали запрошені фахівці. Вони ставили оцінки за зазначеними параметрам по 10 бальній шкалі.
Сподобалось всім.

За результатами захисту ми зробили рейтинг серед студентів, виявили їх кращі сторони. Зробили роботу над помилками і поставили стандартні оцінки «3», «4», «5».
Але ми це робили не для оцінок, а для студентів, для молодих фахівців.
Безкоштовно.

Зараз ми відокремились від державних навчальних закладів, їх правил, їх умов та обмежень та їх «фінансування». Розробили інтенсив курси, де зробили інакший підхід до начання. Але не безкоштовно (каталог наших курсів з цінами).
Одним з найкращих виявився курс «Проєктування вентиляційних систем» у форматі відео занять. Він містить поетапність розуміння системи вентиляції, її прорахунку. Самостійні завдання мають відео розв’язок.
Кінцеве завдання - це розробка системи вентиляції від завдання до складання кошторису.